Наше спілкування з Олександром розпочалося з розмови про його життєвий і творчий шлях. Як з'явилося бажання писати? Що спонукало до перших літературних спроб? І в який момент читання перестало бути лише захопленням, поступившись місцем бажанню писати власні історії?

Ці запитання дали змогу зазирнути за лаштунки письменницької роботи та простежити шлях від першого задуму до появи повноцінного літературного твору. Адже дебютний роман «Наречена» Олександр написав у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Робота над твором тривала півтора місяця — під звуки канонади неподалік Ірпеня. Тоді письменник ще не замислювався про майбутнє видання. Його головним бажанням було встигнути зберегти народний переказ, що передавався з покоління в покоління в його родині. Цю історію Олександр почув від своєї бабусі — Дарії Іллівни Лаби, уродженки села Чудинівці на Вінниччині.

Саме цей народний переказ ліг в основу гостросюжетного роману про боротьбу добра і зла, у якому звичайні люди виборюють правду та справедливість.
І на долю героїв випадають зустрічі з нечистою силою, складні випробування й численні перешкоди. Та взаємна підтримка, згуртованість і віра в добро допомагають їм долати труднощі, знаходити сили протистояти злу й не відступати перед небезпекою.

Попри всі виклики того часу, авторові вдалося не лише зберегти самобутність переказу та дух українського фольклору, а й переосмислити його, надавши історії нового літературного звучання. Так давня оповідь отримала продовження вже на сторінках сучасного роману. У 2023 році «Наречена» побачила світ у типографії «Деоніс» і згодом здобула низку літературних відзнак.

Зокрема, твір посів перше місце в літературному конкурсі імені Костянтина Паустовського та друге місце в літературному конкурсі імені Івана Франка в Одесі. Також роман став лауреатом літературного конкурсу НСПУ «Благовіст — 2023», здобувши перше місце. Окрім того, за його мотивами було написано сценарій повнометражного художнього фільму для Київської кіностудії «ТОВ — 2016».

Цікаво, що до написання продовження історії — роману «Помста» — Олександра спонукали самі читачі. Їхній інтерес до першої книги, численні коментарі та бажання дізнатися, як складатиметься подальша доля героїв, стали важливим поштовхом до роботи над наступною частиною.

Не обмежуючись художньою прозою, у 2023 році Олександр звернувся і до біографічного жанру. Одним із його творчих проєктів стало художньо-публіцистичне видання «Вася Лі: Біографічний нарис» із синхронним перекладом китайською мовою. Цю книгу Олександр присвятив пам'яті свого друга — людини, яка залишила особливий слід у його житті.

На мою думку, такі видання виходять за межі звичайного літературного значення. Вони радше стають способом зберегти пам'ять про людину, її життєвий шлях, характер і моменти, які назавжди залишаються в особистій історії тих, хто її знав. Це також можливість поділитися цією пам'яттю з іншими, передати її наступним поколінням і зробити частиною ширшого культурного простору.

У 2024 році творча діяльність пана Олександра отримала ще одне професійне визнання: він став членом Національної спілки письменників України. А його книги почали знаходити своїх читачів у різних куточках світу — від Нової Зеландії, Австралії та Японії до США, Канади, країн Європи, а також у численних містах і селах України.

Окрему увагу під час заходу приділили пригодницькому роману «Бакс», який відкриває ще одну грань творчості Олександра Скорохода та демонструє жанрове розмаїття його письменницького доробку.

На відміну від попередніх творів, ця книга вирізняється доволі незвичайною сюжетною концепцією. Адже один із головних персонажів — не супергерой у звичному розумінні й навіть не людина, а хом'як на ім'я Бакс.

До того ж, у маленького пухнастого героя є особлива місія — карати нечесних чиновників і тих, хто наживається коштом простих людей, влаштовуючи їм своєрідну «люстрацію». Тож за кумедним образом унікального персонажа приховується цілком серйозна роль у розгортанні подій.

Попри пригодницьку форму, роман порушує гострі суспільні питання. У центрі авторської уваги — несправедливість, зловживання владою, людська жадібність і відповідальність за власні вчинки. Ці теми розкриваються через динамічний сюжет, сповнений драматичних подій, несподіваних поворотів, сатири та гумору.

«Бакс» — приклад того, як за оригінальною авторською ідеєю і захопливими пригодами може стояти змістовна розповідь про проблеми суспільства. Адже література здатна глибоко порушувати важливі питання, привертати увагу до проблем суспільства та спонукати читача замислитися над тим, що відбувається навколо.

Після знайомства з книгами, подробицями їхнього створення та важливими етапами літературного шляху Олександра Скорохода наша розмова поступово набула більш особистого характеру. У центрі уваги опинилися письменницькі будні, читацький досвід, джерела натхнення, творчі мрії та плани на майбутнє.

Говорили про те, як вдається поєднувати літературну діяльність із повсякденними справами, знаходити час для роботи над новими проєктами та зберігати віру в те, що навіть у непрості часи добро, людяність і справедливість залишаються важливими цінностями.

Не оминули й тему читацького відгуку. Наскільки думки, враження та емоції аудиторії впливають на сприйняття власних творів? Чи трапляється, що читачі помічають у книжкових історіях те, чого автор спочатку навіть не закладав у свій задум? Бо кожен приходить до книги зі своїм життєвим досвідом, переконаннями та очікуваннями. Іноді завдяки такому діалогу твір набуває нових смислових відтінків, а його історія продовжується вже за межами початкової авторської ідеї.

Особливе місце в розмові посіла тема сили літератури та її впливу на людину. Адже хороша книга може стати підтримкою у складні періоди життя, допомогти побачити красу життя у деталях і відчути, що ти не сам у своїх переживаннях.

Практичною та пізнавальною стала розповідь Олександра про власний досвід роботи над виданнями: пошук редакторів, ілюстраторів і видавництв, а також основні етапи підготовки книги — від рукопису до готового примірника.
Ця частина розмови була корисною для тих, хто мріє про власну книжку, але поки не наважується зробити перший крок. Письменник охоче ділився власними напрацюваннями, говорив про труднощі, з якими може зіткнутися автор-початківець, і наголошував на важливості не відмовлятися від своєї мрії через невпевненість чи страх перед невідомим.

Звісно, не залишили поза увагою й майбутнє. Олександр поділився новими задумами та проєктами, над якими працює сьогодні, і трохи привідкрив завісу над своїми літературними планами. Тож залишається побажати йому натхнення, сміливих творчих рішень і вдячних читачів, які з нетерпінням чекатимуть на його
наступні книги.

На завершення зустрічі гості мали змогу поставити авторові запитання, поділитися власними читацькими враженнями та невимушено поспілкуватися. А автограф-сесія стала приємним завершенням події й можливістю зберегти про неї приємні спогади, зробити спільне фото з Олександром та отримати свій примірник книги з авторським підписом.

Замість післямови.

Сподіваюся, Кременчук був гостинним до пана Олександра й залишив у нього приємні враження. Щиро вірю, що це не останній його візит до нашого міста!

Від себе хочу подякувати пану Олександру за довіру, запрошення модерувати зустріч, нашу надзвичайно теплу розмову та книги, подаровані кременчуцьким бібліотекам.

Щира подяка команді Книгарні «Є» та івент-менеджерці Вікторії Гавріловій за організацію зустрічі, уважність до гостей і цінний досвід співпраці.

Окрема вдячність Іванні Чаплигінiй, громадській діячці, членкині спілки літераторів Кременчука «Славутич» та міської організації Національної спілки журналістів України, за присутність та інформаційну підтримку.

А всім гостям — за те, що стали частиною цього неймовірного дня, за вашу увагу, усмішки, небайдужість і відкритість.

Мабуть, найбільша цінність літературних подій для мене — у людях, яких вони об'єднують. У тих несподіваних знайомствах, щирих розмовах і спільних захопленнях, завдяки яким люди, що
за інших обставин могли б ніколи не зустрітися, стають частиною життя
одне одного.

Зрештою, любов до читання — це не лише про книжкові полиці, улюблених авторів і прочитані сторінки. Це передусім про людей, які надихають, розмови, до яких подумки повертаєшся,
і знайомства, важливість яких усвідомлюєш лише згодом.