— Як розпочався Ваш творчий шлях поетеси?

— Вірші я писала з підліткового віку, але то була поезія російською мовою, бо власне навчалась я в російськомовній школі, як і більшість з нас в ті часи (я закінчила школу в 1992 році). Я творча натура, протягом життя писала ліричні вірші про кохання, але вони складалися в шухлядку та зберігалися, як моє приватне, інтимне, особисте, але вони так і залишилися моєю таємницею.

І звісно ж мріяла про свою книгу, навіть вигадала собі псевдонім, але не наважилась публічно відкрити свою творчу душу, жодного разу не приймала участі в літературних конкурсах і не друкувалась. Тоді мало хто з оточуючих знав про мою поезію.

Повномасштабна війна, розпочата російськими окупантами в 2022 році змінила кожного з нас, наше життя та світогляд багатьох українців.

Особисто моє життя та світосприйняття також змінилося та набуло нових відтінків та особливостей. В умовах емоційних потрясінь та стресів моя спляча творча натура почала проявлятися в моїй авторській поезії.

В березні 2022 року я переїхала до міста Канєва на Черкащині, де ми з чоловіком прожили 9 нелегких місяців. Я неодноразово відвідувала Тарасову гору, мене потягло до творчості Кобзаря. Біля могили Тараса Шевченка, на березі улюбленого могутнього Дніпра я відчувала неперевершений підйом сил та енергії, там завжди народжувалися нові рими та виникало бажання творити. Саме там я почала писати українською! Канів я полюбила як своє рідне місто, для мене це місце сили та сплеску творчості, тому я вдячна йому за джерело натхнення!

Тому я зараз активно намагаюсь донести до суспільства свою творчість, розміщую в соціальних мережах свої вірші та приймаю участь в різноманітних конкурсах. Я вже не використовую псевдонім, я підписуюсь своїм справжнім ім'ям, ні до чого мені зараз маски, я відкрита для всіх і в першу чергу для себе!

З квітня 2023 р. я учасниця творчої спільноти "Pantheon.Література та мистецтво", а в жовтні 2023 р . приєдналася до Спілки літераторів "Славутич" м. Кременчука. Зараз я вдома та щаслива, що маю можливість жити та творити тут, в рідному Кременчуці, ходити в перервах між тривогами знайомими вулицями та стежками, серед знайомих облич та поглядів земляків.

— Коли Ви написали свій перший вірш, про що він був?

— З 13 років я захоплювалась поезію та любила римувати невеличкі вірші. Пам'ятаю, як років в 14 мені потрапили на очі жіночі журнали, в яких була поетична рубрика, мене вразили вірші підписниць, які там публікувалися, бо вони торкалися душі. Моїй дівочій натурі тоді так хотілося кохання, я перечитувала ті поетичні сторінки, в яких я знаходила рядки інтимної лірики, такої таємничої та цікавої теми. Так і народився мій перший вірш, під впливом поезії маловідомих авторів та навіяний мріями про справжню любов.

А згодом і перше кохання увірвалося в моє підліткове життя і поезія стала супроводжувати всі мої емоційні стани, хвилювання і страждання. Але, кому ж я могла показати свої вірші, якщо вони були такі особисті? Я соромилася про це розповідати, тільки той хлопчина знав і читав, бо я довіряла йому, в нас було взаємне перше кохання. А в своєму оточенні, на загальний простір я звісно ж писала якісь римовані віршики в стенгазету і навіть читала на випускному екзамені з літератури свій вірш. Це було просто цікаво, але ніхто тоді серйозно не підтримав мене і не повірив в мій талант, не направив на літературну діяльність.

— Звідки черпаєте для себе натхнення? Що найбільше надихає Вас під час роботи?

— Мене надихає якась подія, новина, якісь емоції, що вразили мене, інколи світлина чи картинка, яка привабила мою увагу, прочитана стаття чи книга, або цікаві моменти природи, які помічаєш та дивуєшся їм. Мені хочеться висловити свої відчуття і враження, я зосереджуюсь на цьому і починаю творити. Інколи мене надихають назви конкурсів чи альманахів. Так, наприклад, я написала вірші "Незламні" та "Ясниця".

Завдяки соціальним мережам я побачила реакцію на мою творчість від своїх друзів та знайомих, потім почала поширювати вірші в численних групах та отримувати оцінки, коментарі, подяки, побажання, навіть критику. Це надало мені впевненості в собі, надихнуло мене писати далі та надсилати свої твори на літературні конкурси та друкуватися в колективних альманахах та поетичних збірках.

Я лауреат багатьох Всеукраїнських дистанційних конкурсів авторської прози та поезії «ЯwriteR», «Моє слово», а також багатожанрових конкурсів мистецтв «Дивограй», «Мистецька весна», «Україна Єдина», «Країна Кобзаря», «Диво-Мрія» та ін. Багато моїх віршів написані спеціально для якогось конкурсу, якщо тематика мене торкається та відгукується. Тому залюбки беру участь в таких змаганнях.

— Розкажіть, будь ласка, про літературні проєкти, в яких берете участь.

— Є дуже цікавий Всеукраїнський мистецький проєкт "LUMINOUS", який об'єднує сотні талановитих сучасних авторів. Він реалізується творчою спільнотою "Pantheon", а організатором є Аліна Шевченко, молода і креативна письменниця, редакторка. Цей проєкт відрізняється від інших тим, що учасники спільноти не тільки публікують свої літературні твори на сторінках журналу, а тут ще постійно відбуваються літературні зустрічі онлайн і наживо, видаються книги авторів в майстерні спільноти "Pantheon. Література та мистецтво", журнали і книги розсилаються у різні бібліотеки України. Також відбуваються зустрічі та презентації наживо в бібліотеках і книгарнях різних міст.

Друковані журнали "Luminous" — це неймовірні літературно-художні видання з яскравими оригінальними обкладинками, на яких кольорові світлини авторів, а всередині представлена не тільки поетичні та прозові твори, тут є ексклюзивні інтерв'ю учасників проєкту. Вже вийшло в світ два випуски "Luminous", третій наразі друкується, наразі ми всі чекаємо з нетерпінням свої примірники. Вражає кількість авторів, їх завжди близко сотні на сторінках цього кожного випуску, а ще нема обмежень за віком чи досвідом, тобто тут є і молоді літератори, новачки та аматори, а є досвідчені, поважні сучасні автори.

Проєкт "UA studio" — сучасний, креативний проєкт, який перетворює вірші на пісні, озвучені твори за допомогою ШІ викладаються на Ютуб каналі проєкту "К.Р.У.К".

Мої вірші "Мій Кременчук" та "Україна — Переможець" взяли участь в цьому експерименті і зазвучали, як пісні! Я навіть не уявляла, що вони зазвучать у такій сучасній музикальній обробці!

— Не можу не зауважити, що ви активно берете участь у благодій-них заходах на підтримку ЗСУ та даруєте книги бібліотекам. Чому Ви це робите?

— Так, я часто беру участь у благодійних заходах, я таким чином допомагаю волонтерам збирати необхідні кошти для потреб ЗСУ, часто доначу особисто, коли є можливість. Вважаю це своїм обов'язком, це мій невеликий вклад для підтримки захисників і захисниць, які боронять нашу рідну землю. З деякими місцевими волонтерами познайомилась на благодійних концертах і вражена їхньою стійкістю, знаю скільки сил і часу вони вкладають у добровільну діяльність.

Дарування книг бібліотекам — це свого роду також форма добровільного волонтерства. Я витрачаю свої кошти на придбання книг, мені ніхто не дарує альманахи чи журнали, наразі всі літературні видання виходять в світ за рахунок авторських внесків авторів. Може і є такі меценати чи спонсори, хто фінансує чиїсь видання, але таких дуже мало, в основному всі благодійники спрямовують свою допомогу на підтримку ЗСУ. Можливо щось зміниться, коли ми заживемо в мирній Україні.

Хотілось би, щоб були державні програми підтримки видавництва української сучасної літератури та програми поповнення бібліотечних фондів такими виданнями. Тому я бачу і розумію, що подаровані мною книги бібліотекам вкрай необхідні для популяризації творчості сучасників і залучення читачів. А письменнику чи поету дуже важливо знати, що його твори читають, що вони когось надихають, когось спонукають до роздумів, до розвитку особистості. Мені приємно, що маю можливість дарувати книги, в яких є моя поезія, місцевим бібліотекам. Хочу, щоб мої земляки читали мої вірші і знаходили в них щось цікаве або важливе для себе, розраду або втіху, підтримку або просто тепло моєї душі.

— Над чим зараз працюєте? Які творчі плани на майбутнє?

— Наразі готую підбірку віршів до "Антології поезії та прози ХХІ століття "РАNTHEON. Найкращі".

Також готую матеріал для своєї майбутньої збірки, чітких планів та термінів собі не ставлю, тому працюю без поспіху, коли є час, натхнення і відповідні умови (світло в першу чергу і відсутність повітряних тривог).

— Під час інтерв'ю я попросила пані Віту дати поради молодим поетам, які пишуть вірші, але не можуть наважитися їх комусь показати. Її відповідь мене надихнула, сподіваюся, що в її словах і ви знайдете для себе натхнення.

— Шукайте підтримку, слухайте поради, діліться своєю творчістю з друзями, рідними, знайомими.

Беріть участь в літературних конкурсах, їх сьогодні дуже багато проходять в онлайн форматі. Не бійтеся посилати свої вірші на різні поетичні змагання, отримаєте ви перемогу чи ні, але у вас буде змога отримати цікавий досвід і ознайомитися з творами переможців в різних номінаціях.

Перші перемоги та нагороди на літературному шляху дуже важливі, вони надихають і дають поштовх маловідомим поетам бути поміченими, почутими. Тож, надихайтесь, творіть, розвивайте свої творчі дари і таланти, вірте в себе, мрійте та реалізуйте свої задуми!